Приватна «Школа-гімназія «ШАНС»

От ніби ще і не кінець навчального року, не той час, щоб за неперервною шкільною традицією відправитись кудись у поїздку, та все ж колективом вчителів і учнів було прийнято рішення поїхати у Славське, тим більше, що попереду було три вихідні дні. Добра нагода для дітей відпочити перед ДПА, та й батькам бодай трохи розвіятись. І треба визнати, що відпочинок цей вдався на славу. І погода спочатку була пречудова.

До самого Славська ми дістались традиційно — електричкою, три години і ми на місці. На вокзалі нас зустріла господиня садиби, де ми мали проживати.

Читати далі …

Вітаємо Вас на наших літературних читаннях. Сьогодні ми поговоримо про те, можливо, єдине місце на світі, де попри всі вітри, хурделиці життя завжди тепло, затишно, де нам завжди раді. Поговоримо про наш дім і про тих людей, що завжди нас там чекають. Про тих людей, з якими нас пов’язує щось дуже міцне, непояснювано рідне, дуже особисте, дуже інтимне. Таким домом із рідними людьми є наша вся Україна, є наша школа і, звісно, наш кожного власний дім, і всі вони наповнені Теплотою родинного інтиму.

Читати далі …

Ми багато говоримо про Тараса Шевченка як про героя, про духовного наставника, багато читаємо його громадянської і патріотичної лірики, де він закликає нас до єдності, до боротьби за волю, за незалежність. І так часто забуваємо, що попри це все він залишається чоловіком, звичайним, земним, зі своїми переживаннями, емоціями, прагненнями, амбіціями. І найголовніше – він чоловік-поет, творчий чоловік. А як відомо творчість завжди ходить, тримаючись за руку з натхненням, іншими словами, з музою.

Читати далі …

Щороку наприкінці лютого ми відзначаємо день народження нашої славної поетеси, що

Себе Українкою звала,
чи краще знайти їй ім’я,
Тій, що радість в муках сіяла,
Як вітчизна велика твоя.

Цьогоріч ми вирішили провести виховний захід, залучивши до нього наймолодших учнів школи, адже і сама Леся написала свій перший вірш «Надія», коли їй виповнилося лише 9 років.

Читати далі …

І, ніби, і банальна ситуація, заїжджена, протерта до дир. Скільки ви чули таких милих романтичних історій, а скільки їх можна побачити! Та, знаєте, не в тому справа, що вони повторюються, що вони схожі одна на одну. То для нас вони схожі, повторювані, однакові. Для кожного з них, хто в середині тої історії, вона неповторна, вона єдина, і така нетривка як мить, але яка яскрава мить. І тут зовсім не йдеться про вічність почуттів, бо ми то з вами добре знаємо, що це неможливо, вони ще ні, вони ще не знають.

Читати далі …